29 Березня 2024

Історія вегетаріанської кухні у столиці Польщі

Related

Ставки на хокей у Rabona – все, що вам потрібно знати

Хокей – це не тільки захоплюючий вид спорту, але...

Які були лікарі Герцогства Варшавського

На початку 19 століття тривала війна між Францією на...

Історія варшавської лікарки Зофії Франьо

Вона польська лікарка, майор Війська Польського, праведниця народу світу....

Як у минулому столітті у Варшаві спалахнула чума

На початку 18 століття Європою почала поширюватись чума. Ця...

Історія лікарів, які брали участь у Варшавському повстанні

У 1944 році у польській столиці відбулась головна операція...

Share

В історії варшавських кулінарних традицій вегетаріанство стало набирати популярності у перші десятиліття 20-го століття. Однак поляки сприйняли нову тенденцію не відразу, тому що вегетаріанство вважалося зброєю в ідеологічній битві за створення нової, сучасної людини та іншого майбутнього. Пропаганда вегетаріанства набирала обертів і була відображенням тих ідей, які у ті часи займали людське уявлення: націоналізм, соціалізм, слов’янофільство та захоплення Східними релігіями. Деякі приписували вегетаріанству важливе духовне значення, адже відмова від м’яса асоціювалася з найвищим рівнем усвідомленості та аскезою, пише iwarsaw.eu.

Хто займався пропагандою вегетаріанства?

Одним із піонерів польского вегетаріанства вважають Константина Мойес-Оскрагелло, діяльність якого припадає на середину 19-го століття. Раціон без м’яса він називав “релігією майбутнього” і навіть створив “вегетаріанський відновлювальний центр”, який був схожий на санаторій. Це був більше благодійний проект, ніж комерційний, адже за лікування Константин брав гроші лише в тому випадку, якщо пацієнт сам вважав, що вилікувався від “м’ясної залежності”. Лікування відбувалося не за допомогою пігулок, а спеціальної вегетаріанської дієти – Мойес-Оскрагелло радив пацієнтам відмовитися від усіх продуктів тваринного походження і харчуватися виключно насінням, горіхами, фруктами та овочами у сирому вигляді. У 1888 році Константин видав власну книгу “Вегетаріанство та прядіння шерсті в історії давнього слов’янства”, у якій закликав поляків відмовитися від насильства над тваринами і жити в гармонії з природою, як це робили їх пращури. Роботами науковця на тему вегетаріанства тоді захоплювався навіть видатний письменник і прихильник вегетаріанської кухні Лев Толстой. Подібну теорію про “вегетаріанську” природу польского народу трохи пізніше розвивав варшавський історик Антоній Можицький. 

На початку 20-го століття у столиці почав випускатися журнал “Вегетаріанське життя”, де вегетаріанство подавалося як новий і правильний стиль життя, а про відомих людей, які вже підтримували ідеї життя без м’яса, видання писало з гордістю.

Вихваляли вегетаріанство також дитячі психологи, стверджуючи, що м’ясоїдство заважає нормальному розвитку дитини, а продукти рослинного походження навпаки зміцнюють організм малюка. Зокрема, про це писала письменниця та дитяча психологиня із Варшави Юзефу Йотейко у своїй книзі “Вегетаріанське дитинство”, та авторка кулінарних книг у роботі “Вегетаріанство як основа нового життя у здоров’ї, красі та щасті” Марія Чарновська. 

Вегетаріанство у столиці 20-го століття

Через декілька десятків років після появи пропагандиських робіт та видань, вегетаріанство перестало бути чимось екзотичним і щільно увійшло у будні варшав’ян. “Універсальна кулінарна книга” Марії Охрович-Монатової, яка була видана у Варшаві у 1910 році, стала бестселером серед місцевих домогосподинь. Авторка зібрала у книзі більше ніж 500 різноманітних рецептів, які відповідали принципам вегетаріанської кухні. У частині, яка була присвячена правильному харчуванню, описувалися успіхи вегетаріанців у боротьбі із різними захворюваннями. 

Тоді у столиці почали з’являтися перші заклади, які пропонували своїм гостям меню, яке виключало м’ясо у стравах. Перед Першою світовою війною на території Варшави і у багатьох інших полських містах нараховувалося більше 10 вегетаріанських їдалень. Однак, після Другої світової війни популярність вегетаріанства різко зменшилася – можливо, через економічні причини, адже у післявоєнні роки були проблеми із постачанням свіжих продуктів, а можливо через те, що комунізм трактував вегетаріанство як елементи пафосу буржуазії. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.