3 Жовтня 2022

Історія вегетаріанської кухні у столиці Польщі

Related

Історія здорового харчування у Варшаві: коли це стало популярним?

Якщо спитати у будь-якого туриста, який побував у столиці...

Як варшавські письменники писали про чуму та інші смертельні віруси?

“Протистояння” Стівена Кінга, “Чума” Альбера Камю, “Кохання під час...

Лікар за покликом серця: дивовижна історія варшав’янки Ханни Гіршфельд

Імена та прізвища багатьох польських лікарів та науковців стали...

Світ флори як панацея: як у Варшаві лікувалися травами у давнину?

Польща славиться багатьма чудовими речами: багатою історією, мужнім та...

Share

В історії варшавських кулінарних традицій вегетаріанство стало набирати популярності у перші десятиліття 20-го століття. Однак поляки сприйняли нову тенденцію не відразу, тому що вегетаріанство вважалося зброєю в ідеологічній битві за створення нової, сучасної людини та іншого майбутнього. Пропаганда вегетаріанства набирала обертів і була відображенням тих ідей, які у ті часи займали людське уявлення: націоналізм, соціалізм, слов’янофільство та захоплення Східними релігіями. Деякі приписували вегетаріанству важливе духовне значення, адже відмова від м’яса асоціювалася з найвищим рівнем усвідомленості та аскезою, пише iwarsaw.eu.

Хто займався пропагандою вегетаріанства?

Одним із піонерів польского вегетаріанства вважають Константина Мойес-Оскрагелло, діяльність якого припадає на середину 19-го століття. Раціон без м’яса він називав “релігією майбутнього” і навіть створив “вегетаріанський відновлювальний центр”, який був схожий на санаторій. Це був більше благодійний проект, ніж комерційний, адже за лікування Константин брав гроші лише в тому випадку, якщо пацієнт сам вважав, що вилікувався від “м’ясної залежності”. Лікування відбувалося не за допомогою пігулок, а спеціальної вегетаріанської дієти – Мойес-Оскрагелло радив пацієнтам відмовитися від усіх продуктів тваринного походження і харчуватися виключно насінням, горіхами, фруктами та овочами у сирому вигляді. У 1888 році Константин видав власну книгу “Вегетаріанство та прядіння шерсті в історії давнього слов’янства”, у якій закликав поляків відмовитися від насильства над тваринами і жити в гармонії з природою, як це робили їх пращури. Роботами науковця на тему вегетаріанства тоді захоплювався навіть видатний письменник і прихильник вегетаріанської кухні Лев Толстой. Подібну теорію про “вегетаріанську” природу польского народу трохи пізніше розвивав варшавський історик Антоній Можицький. 

На початку 20-го століття у столиці почав випускатися журнал “Вегетаріанське життя”, де вегетаріанство подавалося як новий і правильний стиль життя, а про відомих людей, які вже підтримували ідеї життя без м’яса, видання писало з гордістю.

Вихваляли вегетаріанство також дитячі психологи, стверджуючи, що м’ясоїдство заважає нормальному розвитку дитини, а продукти рослинного походження навпаки зміцнюють організм малюка. Зокрема, про це писала письменниця та дитяча психологиня із Варшави Юзефу Йотейко у своїй книзі “Вегетаріанське дитинство”, та авторка кулінарних книг у роботі “Вегетаріанство як основа нового життя у здоров’ї, красі та щасті” Марія Чарновська. 

Вегетаріанство у столиці 20-го століття

Через декілька десятків років після появи пропагандиських робіт та видань, вегетаріанство перестало бути чимось екзотичним і щільно увійшло у будні варшав’ян. “Універсальна кулінарна книга” Марії Охрович-Монатової, яка була видана у Варшаві у 1910 році, стала бестселером серед місцевих домогосподинь. Авторка зібрала у книзі більше ніж 500 різноманітних рецептів, які відповідали принципам вегетаріанської кухні. У частині, яка була присвячена правильному харчуванню, описувалися успіхи вегетаріанців у боротьбі із різними захворюваннями. 

Тоді у столиці почали з’являтися перші заклади, які пропонували своїм гостям меню, яке виключало м’ясо у стравах. Перед Першою світовою війною на території Варшави і у багатьох інших полських містах нараховувалося більше 10 вегетаріанських їдалень. Однак, після Другої світової війни популярність вегетаріанства різко зменшилася – можливо, через економічні причини, адже у післявоєнні роки були проблеми із постачанням свіжих продуктів, а можливо через те, що комунізм трактував вегетаріанство як елементи пафосу буржуазії. 

.,.,.,.