8 Лютого 2023

Варшавський поет воєнного покоління: Кшиштоф Бачинський

Related

Душа Варшави: найвидатніші письменники родом із столиці

Варшава споконвіків славиться своєю історією, красою та видатними вихідцями,...

Трагічне та прекрасне: життя Владислава Шпільмана – варшавського піаніста та композитора

Переглядаючи рейтинги найкращих фільмів двадцять першого століття, які повинен...

Генрик Томашевський – засновник найвидатнішої польської школи плакату

Одним із найвидатніших польських художників вважається варшав’янин Генрик Томашевський....

Share

Кшиштоф Каміль Бачинський по праву вважається одним із найлегендарніших поетів Польщі. Його життя було коротким, але надзвичайно яскравим. Після себе він залишив великий літературний спадок: більше ніж 400 віршів, декілька десятків поем, багато оповідань. Крім цього Кшиштоф захоплювався малюванням і часто доповнював свої роботи авторськими ілюстраціями. При житті ім’я Кшиштофа Бачинского та його твори були відомі лише вузькому колу інтелігенції міста, а після смерті зірка великого майстра пера засяяла з подвійною силою, пише iwarsaw.eu.

Перші роки життя, навчання та воєнні роки

Кшиштоф Каміль Бачинський народився 22 січня 1921 року у Варшаві. Література, мистецтво та творчість були близькі майбутньому поету з дитинства, адже його батько, Станіслав Бачинський, був істориком літератури, а мати Стефанія працювала педагогом і створювала шкільні підручники. 

У 1939 році юнак закінчив гімназію ім. Стефана Баторія, де отримав атестат зрілості. Під час та після навчання був учасником Спілки незалежної соціалістичної молоді “Спартак”, де був редактором журналу “Стріли”. Навчаючись в Академії витончених мистецтв, Кшиштоф мріяв про кар’єру графіка та художнього ілюстратора, але поезія теж займала особливе місце у серці хлопця. Коли розпочалася Друга світова війна і столиця опинилася під окупацією німецьких військ, Кшиштоф не збирався здаватися і зраджувати самому собі у мріях ділитися чимось прекрасним із польским народом, виражати себе за допомогою слів, які складаються у поезію. 

До кінця свого життя Кшиштоф залишався у Варшаві – окупація його не лякала. Під час війни поет вивчав польську мову та літературу у Варшавському університеті, який працював підпільно. З грудня 1943 до квітня 1942 року Бачинський перебував у редколегії журналу “Droga”, а жив на стипендії, які отримував із підпільних літературних фондах. Влітку 1943 Кшиштоф Бачинський вирішив долучитися до захисту своєї держави і вступив до штурмових груп армії Крайової. Коли розпочалося Варшавське повстання, поет не зміг дістатися до свого підрозділу і вступив у бій в районі Театральної площі, де трагічно загинув у віці 23-х років. 

Особливості творчості поета 

У роки окупації було опубліковані далеко не всі твори та збірки поета, а більшість із них анонімно або під псевдонімами Ян Бугай, Кшиштоф Зелинський та Еміль. Такі умови диктувала воєнна конспірація. Серед збірок, які побачили світ у роки війни, були: “Два кохання”(1940 рік), Молитва (1942 рік) та “Вибрані вірші”(1942 рік). Остання вийшла тиражем у 100 примірників, що набагато більше, ніж попередні, тираж яких складав не більше 10 примірників. Багато творів тоді збереглися лише в одному екземплярі – їх поет писав від руки у робочих зошитах. 

Загалом, писати поетичні твори Бачинський почав ще у гімназії, надихаючись роботами Ежи Вайнтрауба, Юзефа Чеховича та групою поетів із Вілнююса “Жагари”. 

Поезія Кшиштофа Каміля Бачинського вважається класикою польської літератури, в першу чергу тому, що асоціюється із образом справжнього патріота, гордого солдата, який віддав життя за свою Батьківщину. Рукописи поета дивом вціліли у Варшаві, яка була майже повністю зруйнована у ході бойових дій Другої світової війни. Професор Казімеж Викі доклав зусиль, щоб світ побачив творчий спадок поета, тому вперше твори Бачинського були опубліковані у 1961 році. 

При житті Кшиштоф Каміль отримав визнання літераторів старшого покоління, які підтримували його та захоплювалися поетичною майстерністю Бачинського, називаючи його “зрілим не за віком”. 

Кшиштоф Бачинський увійшов в історію літератури як яскравий представник “покоління Колумбів”, а його твори і через десятки років не втрачають популярності серед читачів. 

.,.,.,.