Кшиштоф Каміль Бачинський по праву вважається одним із найлегендарніших поетів Польщі. Його життя було коротким, але надзвичайно яскравим. Після себе він залишив великий літературний спадок: більше ніж 400 віршів, декілька десятків поем, багато оповідань. Крім цього Кшиштоф захоплювався малюванням і часто доповнював свої роботи авторськими ілюстраціями. При житті ім’я Кшиштофа Бачинского та його твори були відомі лише вузькому колу інтелігенції міста, а після смерті зірка великого майстра пера засяяла з подвійною силою, пише iwarsaw.eu.
Перші роки життя, навчання та воєнні роки
Кшиштоф Каміль Бачинський народився 22 січня 1921 року у Варшаві. Література, мистецтво та творчість були близькі майбутньому поету з дитинства, адже його батько, Станіслав Бачинський, був істориком літератури, а мати Стефанія працювала педагогом і створювала шкільні підручники.
У 1939 році юнак закінчив гімназію ім. Стефана Баторія, де отримав атестат зрілості. Під час та після навчання був учасником Спілки незалежної соціалістичної молоді “Спартак”, де був редактором журналу “Стріли”. Навчаючись в Академії витончених мистецтв, Кшиштоф мріяв про кар’єру графіка та художнього ілюстратора, але поезія теж займала особливе місце у серці хлопця. Коли розпочалася Друга світова війна і столиця опинилася під окупацією німецьких військ, Кшиштоф не збирався здаватися і зраджувати самому собі у мріях ділитися чимось прекрасним із польским народом, виражати себе за допомогою слів, які складаються у поезію.
До кінця свого життя Кшиштоф залишався у Варшаві – окупація його не лякала. Під час війни поет вивчав польську мову та літературу у Варшавському університеті, який працював підпільно. З грудня 1943 до квітня 1942 року Бачинський перебував у редколегії журналу “Droga”, а жив на стипендії, які отримував із підпільних літературних фондах. Влітку 1943 Кшиштоф Бачинський вирішив долучитися до захисту своєї держави і вступив до штурмових груп армії Крайової. Коли розпочалося Варшавське повстання, поет не зміг дістатися до свого підрозділу і вступив у бій в районі Театральної площі, де трагічно загинув у віці 23-х років.
Особливості творчості поета
У роки окупації було опубліковані далеко не всі твори та збірки поета, а більшість із них анонімно або під псевдонімами Ян Бугай, Кшиштоф Зелинський та Еміль. Такі умови диктувала воєнна конспірація. Серед збірок, які побачили світ у роки війни, були: “Два кохання”(1940 рік), Молитва (1942 рік) та “Вибрані вірші”(1942 рік). Остання вийшла тиражем у 100 примірників, що набагато більше, ніж попередні, тираж яких складав не більше 10 примірників. Багато творів тоді збереглися лише в одному екземплярі – їх поет писав від руки у робочих зошитах.
Загалом, писати поетичні твори Бачинський почав ще у гімназії, надихаючись роботами Ежи Вайнтрауба, Юзефа Чеховича та групою поетів із Вілнююса “Жагари”.
Поезія Кшиштофа Каміля Бачинського вважається класикою польської літератури, в першу чергу тому, що асоціюється із образом справжнього патріота, гордого солдата, який віддав життя за свою Батьківщину. Рукописи поета дивом вціліли у Варшаві, яка була майже повністю зруйнована у ході бойових дій Другої світової війни. Професор Казімеж Вика доклав зусиль, щоб світ побачив творчий спадок поета, тому вперше твори Бачинського були опубліковані у 1961 році.
При житті Кшиштоф Каміль отримав визнання літераторів старшого покоління, які підтримували його та захоплювалися поетичною майстерністю Бачинського, називаючи його “зрілим не за віком”.
Кшиштоф Бачинський увійшов в історію літератури як яскравий представник “покоління Колумбів”, а його твори і через десятки років не втрачають популярності серед читачів.
