3 Жовтня 2022

Життєвий шлях видатного архітектора Варшави Богдана Пневського

Related

Історія здорового харчування у Варшаві: коли це стало популярним?

Якщо спитати у будь-якого туриста, який побував у столиці...

Як варшавські письменники писали про чуму та інші смертельні віруси?

“Протистояння” Стівена Кінга, “Чума” Альбера Камю, “Кохання під час...

Лікар за покликом серця: дивовижна історія варшав’янки Ханни Гіршфельд

Імена та прізвища багатьох польських лікарів та науковців стали...

Світ флори як панацея: як у Варшаві лікувалися травами у давнину?

Польща славиться багатьма чудовими речами: багатою історією, мужнім та...

Share

Варшава славиться своїми затишними вуличками, серед яких можна помітити справжні шедеври архітектури. Вони створювались протягом багатьох століть видатними архітекторами, які жили і працювали у серці Польші – Варшаві. Богдана Пневського по праву вважають одним із найлегендарніших митців 20-го століття. Унікальний стиль, гармонійне поєднання різноманітних кам’яних матеріалів у своїх роботах, простота та приваблива лаконічність – все це риси неповторної творчості архітектора, пише iwarsaw.eu. Як жив, працював та творив один із найвідоміших діячів Варшави 20-го століття?

Перші роки життя, навчання та кар’єра Богдана Пневського

Богдан Віктор Казімеж Пневський народився 26 серпня 1897 році у родині Віктора та Гелени Пневських. У 1914 році майбутній архітектор закінчив середню школу ім. Сташіца у Варшаві і в тому ж році поступив на будівельний факультет механічно-технічної Г. Вавельберга та С. Ротванда. Однак, це рішення не було добровільним – амбіційний хлопець не зміг пройти вступні іспити у Варшавському технологічному університеті. Невдовзі Богдан Пневський кинув навчання та вирішив присвятити себе роботі на будівництві, паралельно беручи участь у різноманітних архітектурних проектах. Згодом він вступив на архітектурний факультет Варшавської політехніки,куди не потрапив два роки тому, та закінчив його у 1922 році. Після цього Богдан здійснив свою першу навчальну поїздку до Італії. Через Першу світову війну навчання юнака прирвалося – Богдан приймав участь у воєнних діях спочатку у якості розвідника, а потім як солдат Польської воєнної організації. У листопаді 1918 року він допоміг мирним шляхом роззброїти німецьких солдат, які залишилися в у столиці після війни. Але на цьому війна для Пневського не завершилася – як і більшість молодих людей у ті роки, він захищав свою країну від Російської Радянської Соціалістичної Республіки. У польсько-радянській війні митець отримав поранення ноги і під час лікування зустрів свою майбутню дружину Ельжбету Домбровську.  

Богдан Пневський відомий не лише як архітектор, а також як видатний педагог. Його вчительська практика почалася у 1923 році у тому ж закладі, де він навчався. Спочатку Богдан був старшим асистентом Тадеуша Толвінського на кафедрі містобудування, а з 1925 року давав приватні уроки з архітектури.

Архітектурна діяльність митця  

Пневський отримав широке визнання не тільки у Варшаві, але й в усій Польщі завдяки своїм авангардним проектам споруд державних установ. У 1928 році архітектор переміг у конкурсі на проект будівлі Польської дипломатичної місії в Софії, а ще через два роки виграв конкурс на проектування Храму Божественного Провидіння, який так і не був побудований через державні суперечки щодо фінансування церкви. 

Під час Другої світової війни Богдан Пневський продовжував займатися проектуванням, а також підпільно вів викладацьку діяльність. 

Авторству Пневського належать десятки робіт як у столиці, так і у всій країні. Найкращі із них брали участь у архітектурних конкурсах та виставках. У 1948 році Богдан Пневський спроектував будівлю Національного банку Польщі, а також брав участь у перебудові польського парламенту. Ці проекти сам архітектор вважав дуже престижними в історії своєї професійної діяльності. А ось одним із найскладніших проектів Богдана Пневського була реконструкція Великого Театру-Національної опери після трагічних подій Варшавського повстання. 

У столиці його Батьківщини Богдана Пневского називали “князем архітектури”, а ім’я великого майстра збереглося в історії Варшави назавжди завдяки його унікальним роботам. Архітектор пішов із життя у рідній Варшаві 5 вересня 1965 року. 

.,.,.,.