Танці – любов усього його життя. Якщо спитати популярного варшавського танцівника Кристофа Сабо, скільки він займається танцями, він відповість, що вже не пам’ятає, адже вигадувати рухи під музику він почав у дуже юному віці. Шлях Кристофа до професії мрії та популярності не був легким, як і багато людей у його сфері він зіштовхнувся зі стереотипами, сумнівами та упередженнями. Однак, коли здавалося, що мета усього життя досягнута, доля нанесла йому дуже болісний удар – цукровий діабет. З того моменту багато що у житті Кристофа Сабо змінилося назавжди, але любов до танців і неймовірно яскравих виступів залишилася. Історія талановитого варшав’янина дуже надихає, пише iwarsaw.eu.
Юні роки Кристофа Сабо та життя до хвороби
Варшав’янин Кристоф Сабо почав танцювати з раннього дитинства, а талант у хлопчика побачила його мама, яка потім підтримувала його на шляху до мрії. Багато часу у дитинстві Кристоф проводив у танцювальних гуртках, зокрема, займався бальними танцями, танцями модерн, джаз, диско і класичними. У підлітковому віці хлопець стикнувся з популярним стереотипом, що бальні танці не підходять для “сильної статі”, але це його не зупинило. У 16 років Кристофу випала можливість спробувати себе на кастингу – Національний балет у Варшаві шукав танцівників. Пізніше у своєму інтерв’ю чоловік згадував, що тоді навіть не міг уявити, що його візьмуть у команду артистів Національного балету, але удача була на його боці. Проте, багато чого довелося вивчати майже з нуля, рівень умінь професійних танцівників та 16-річного юнака дуже відрізнявся.
Кристофа Сабо не лякало нічого, він готовий був працювати годинами, аби досягти успіху. Він завжди повторює, що танці є його пристрастю, натхненням та можливістю проявити себе, хоча це дуже непростий спорт, тіло виснажується від шаленого графіку та постійного фізичного навантаження. До того ж, і для ментального здоров’я є труднощі, стрес у цій сфері дуже поширене явище, адже танцівників постійно оцінюють на сцені глядачі, журі, хореографи і колеги.
Коли самопочуття Кристофа погіршилося, він не звернув на це уваги, списавши все на напруження на роботі. Тоді у Варшаві планувалася постановка балету “Дама з камеліями” і майже увесь час Кристоф проводив за репетиціями. Але танцювати ставало все складніше, танцівника постійно турбували судоми, сильна спрага і втома навіть після сну. Дівчина Кристофа Наталія теж помітила жахливі зміни у зовнішньому вигляді коханого, тому наполягала на тому, щоб він терміново звернувся до лікаря. Аналіз крові показав, що вміст цукру у ній був на рівні людини у діабетичній комі. Помилки не було – лікарі діагностували Кристофу Сабо діабет 1 типу.
На “до” та “після”: як живе і працює танцівник з діабетом?

Думок про те, щоб залишити танці у Кристофа навіть не виникало, а припущення такого розвитку подій його дуже дратувало та лякало. Єдине, що хвилювало танцівника, це те, що у його конкурентній сфері ця складна хвороба може сприйматися негативно. Кристоф вирішив не перекреслювати все своє життя та діяльність через хворобу, а підлаштуватися під лікування та турботу про своє здоров’я так, щоб знайти баланс і нічим не жертвувати.
Звісно, такими як раніше будні варшав’янина вже не були. Кожен день був як експеримент, доводилося ретельно слідкувати за харчуванням. Коли і скільки їсти, коли вчасно ввести дозу інсуліну та прийняти ліки, скільки сьогодні танцювати, щоб організм не був виснаженим – всі ці питання раптово стали важливими для Кристофа. Він щодня вчився жити по-новому.
Як не парадоксально, саме хвороба допомогла Кристофу Сабо відпустити стрес, припинити постійно бігти за новими перемогами і просто насолоджуватись кожним моментом, у тому числі і роботою. Танцівник поділився, що завдяки турботі про себе і правильним пріоритетам він може продовжувати нормальне життя з улюбленими танцями. Великою підтримкою для Кристофа є також його кохана та за сумісництвом партнерка по танцях Наталія.