Це класик національної польської літератури, пише сайт iwarsaw.eu. За масштабністю епохи, за суспільними, морально-філософськими проблемами, за життєвістю людських характерів Домбровську ставлять в один ряд з Діккенсом, Манном, Голсуорсі та дю Гаром. Дізнавайтесь про видатного письменника та вченого Януша Корчака.
Біографія
Марія Домбровська народилася 6 жовтня 1889 року у селі Русові Каліського повіту. Батько Юзеф Шумський працював управителем у поміщицькому маєтку, а мати Людоміра Галчинська до заміжжя вчителювала у варшавських пансіонах. Дитинство Марії Домбровської минуло у типовій дрібношляхетській родині. Її батьки були учасниками повстання 1863 року та походили зі зубожілої шляхти. Та у родині виховували дітей на волелюбних ідеях. Тож ще у батьківській хаті Марії запала у серце іскра невгасимої любові до рідного поневоленого краю. Вона закінчила приватну школу та гімназію у Варшаві. А згодом поїхала навчатися за кордон. В університетах Лозанни, Брюсселя, Діжона та Лондона вона вивчала суспільні та природничі науки. Повернувшись до Польщі, Домбровська працювала у варшавській періодиці. У цей час вона опублікувала перші твори художньої прози.
Померла Марія Домбровська 19 травня 1965 року у Варшаві. Для читачів вона залишилася видатною художницею польського слова, а у памʼять друзів і знайомих була дотепною, тендітною, завжди з юними емоціями жінкою.
Творча діяльність
У 1912 році зʼявилося її перше оповідання, а у 1918 році збірка оповідань “Діти вітчизни”. Все це твори для дітей та юнацтва. Вони написані з єдиною метою: на прикладах з історії Польщі виховувати у молоді почуття особистої і громадської гідності. У 1922 році вийшла друга збірка оповідань – “Гілка черешні”. Оповідання цієї збірки були написані на основі спогадів Домбровської про дитинство та ідеалізований світ дрібношляхетської родини.
Наступна збірка оповідань Домбровської “Люди звідтіля” знаменувала початок другого, міжвоєнного періоду в її творчості. Еволюція літературних та естетичних поглядів Домбровської на той час дійшла вже межі, коли митець свідомо вибирає собі шлях. У збірці “Люди звідтіля” майже всі оповідання – про трагічне. Однак там завжди залишається місце для якогось променя надії. Після збірки “Люди звідтіля” виходить у світ чотиритомна епопея “Ночі та дні”, над якою Домбровська працювала впродовж восьми років. Це вершина всієї творчості Марії Домбровської, а у польській літературі ця епопея сповістила про рішучий відхід від неспокійного та емоційного стилю та повернення до мови традиційного реалізму 19 століття.
Стилістичні особливості творчості
У збірці “Ознаки життя” стилістичні уподобання Домбровської виступають найрельєфніше. Це вияв зрілості письменниці. Домбровська і в оповіданнях, і у романах зумисне нехтує розбудованими реченнями та періодами. Авторка майже не вживає рідкісних слів чи зворотів. Якщо інколи і вдається до діалектизмів, архаїзмів чи новотворів, то зрідка і дуже обережно. Взагалі весь образний арсенал Домбровської служить єдиній меті – створити гранично чітку предметну картину для читача.
Вплив Другої світової війни на творчість
Третій, останній період творчості Домбровської, припадає на воєнний та повоєнний періоди. Ті катаклізми, що з Другою світовою війною випали на долю всього людства, і, зокрема, на долю поляків, викликали великі зрушення і у душі письменниці. Вона без вагань і щиро пристала до будівництва народної Польщі. У роки війни, за винятком кількох короткочасних поїздок до родичів, Домбровська проживала в окупованій німцями Варшаві. Умови її життя були важкими. Попри це, вона допомагала молодшій сестрі та родині хворого брата. Під час окупації Домбровська писала статті у підпільну газету “Польща бореться”, виступала з доповідями перед слухачами підпільних навчальних закладів, допомагала у конспіративній роботі учасникам польського антинацистського опору. Під час Варшавського повстання вона допомагала персоналу Публічної бібліотеки евакуювати книгосховище. Під час цих трагічних подій письменниця втратила молодшу сестру Ядвігу. Вона була учасницею антинацистського опору. Повоєнна творчість письменниці інтенсивна й багатогранна: історична пʼєса, публіцистичні статті, літературознавчі праці, щоденник та спогади про Жеромського, переклади з англійської мови та художня проза. У 1955 році вийшла нова збірка її оповідань – “Вранішня зірка”. Головною темою творів у збірці став тягар воєнних жахів. Але, як літературно-суспільне явище, “Вранішня зірка” важлива передусім тим, що письменниця по гарячих слідах осмислює й відображає нову дійсність Польщі.
Сама Домбровська новій дійсності у Польщі віддала всі свої сили. Крім літературної роботи, вона вела ще й велику громадську роботу як депутатка Сейму. Також брала активну участь у міжнародному русі прихильників миру. У звʼязку з виходом “Вранішньої зірки” літературну й громадську діяльність Марії Домбровської було відзначено Державною премією Польщі.