Створення Польського олімпійського комітету у 1918 році проклало шлях до визнання країни на глобальній атлетичній арені. Як представниця Центральної Європи, вона змогла взяти участь у міжнародних спортивних змаганнях у 1924 році, пише сайт iwarsaw.eu. Першою польською олімпійською чемпіонкою згодом стала Галіна Конопацька — легкоатлетка та світова призерка. Варшава перетворилася для неї на місце кар’єрного становлення, а для населення — на спортивний центр Польщі.
Ранні роки та спортивне становлення Галіни Конопацької
Галіна Конопацька народилася 26 лютого 1900 року у Раві-Мазовецькій. Її дитинство визначив переїзд разом із заможною родиною до столиці країни. Натхненна спортивними досягненнями батьків, дівчинка захопилася верховою їздою, плаванням та катанням на ковзанах. Згодом навчання на філологічному факультеті Варшавського університету вона поєднувала із заняттями лижами та легкою атлетикою.
У 1923 році Галіна Конопацька привернула увагу французького тренера Моріса Баке. Заохотивши розпочати студентку професійну спортивну кар’єру, він визначив метання диска як її головну спеціалізацію. У наступному сезоні кваліфікаційна фізична підготовка забезпечила її відповідним титулом чемпіонки Польщі. Вже через 2 роки юна спортсменка прославила Варшаву світовим рекордом у метанні диска.
У 1928 році Галіна Конопацька взяла участь у літніх Олімпійських іграх в Амстердамі, ставши першою польською золотою призеркою з новим світовим і олімпійським рекордом. Після цього вона побралася з Ігнацієм Матушевським, дипломатом, полковником та міністром фінансів Другої Речі Посполитої. Вигравши ще одне золото у метанні диска на Всесвітніх жіночих іграх у Празі, спортсменка закінчила свою професійну кар’єру у 1930 році. У 1936 році вона була почесним гостем на зимових та літніх Олімпійських іграх, а у 1938–1939 роках — у Польському олімпійському комітеті. До того ж колишня чемпіонка продовжувала відігравати роль однієї з найкращих польських тенісисток аж до 1937 року. Лижі, теніс та автомобільні перегони й далі посідали важливе місце у її фізичному дозвіллі.
Згодом Галіна Конопацька отримала змогу виявити свої творчі здібності, які вона демонструвала у поетичних та художніх роботах. Професійне володіння трьома мовами дозволило їй залишитися на сторінках таких відомих журналів, як «Wiadomości Literackie» та «Skamander». Під час розгортання Другої світової війни жінка допомогла своєму чоловіку в евакуації золота Польського банку, ставши однією з водійок вантажівок із національним надбанням. У наступному році капітуляція Франції спричинила переїзд подружжя до США через європейські країни.
Переживши смерть чоловіка у 1946 році, Галіна Конопацька почала керувати бутиком та заснувала лижну школу біля Нью-Йорка. Через 3 роки вона пов’язала свою долю зі своїм спортивним колегою — Джорджем Щербінським, професійним тенісистом. Втрата другого чоловіка у 1959 році заохотила жінку до чергових змін. Переїхавши до Флориди, вона закінчила художній коледж та почала писати картини під псевдонімом Хелен Джордж. Померла спортсменка та мисткиня 28 січня 1989 року та була похована на Брудновському кладовищі у Варшаві.
Визнання та значення діяльності Галіни Конопацької для розвитку легкоатлетичного руху у Польщі
Галіна Конопацька відіграла важливу роль у розвитку легкоатлетичного руху у Польщі. Ставши неодноразовою народною та світовою чемпіонкою, вона проклала шлях до визнання спортивних досягнень своєї країни на глобальній арені. За свої досягнення спортсменка була посмертно нагороджена Орденом Білого Орла.
