Польща вважається однією з перших країн, яка уможливила фізичне виховання на освітньому рівні наприкінці 18 століття. Важливий внесок у розвиток професійного спортивного руху країни зробив Університет фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського — заклад вищої освіти у Варшаві, пише сайт iwarsaw.eu.
Історія заснування та розвитку Університету фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського
15 лютого 1927 року відбулося засідання Освітньої ради Польщі, на якому було ухвалено рішення про об’єднання Національного інституту фізичного виховання та Центральної військової школи спорту та гімнастики. На чолі з Феліціяном-Славоєм Складковським розпочалася організація та виконання архітектурного проєкту Едгара Норверта. Зрештою, це зумовило відкриття Центрального інституту фізичного виховання у 1929 році. У 1935 році йому було присвоєно ім’я першого маршала Польщі Юзефа Пілсудського. Через 3 роки освітній заклад закріпився як військове академічне училище, у якому відбувалися фізкультурні тренування, змагання та важливі спортивні події.
Під час Другої світової війни територія перейменованого Університету фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського почала слугувати осередком німецьких військових таборів. Проте згодом його навчальні приміщення, спортивна інфраструктура, устаткування лабораторій та бібліотек були спустошені та зруйновані. Водночас студенти та співробітники освітнього закладу були приречені на трагічну долю в умовах нацистської окупації, заколотів у гетто та Варшавського повстання.
Попри післявоєнний стан навчально-тренувальних комплексів, брак матеріальної бази та викладачів, Університет фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського відновив свою діяльність наприкінці 1946 року. Однак панування комуністичного уряду зумовило його перетворення на Академію фізичної культури імені генерала Кароля Сверчевського у 1949 році. Тоді ж студенти отримали змогу вдосконалювати свою майстерність у спортивному клубі AZS-AWF, серед яких найкращими членами вважалися Вальдемар Башановський, Отилія Єнджейчак, Павел Настула та інші.
У 1959 році навчальна установа почала забезпечувати своїх вихованців повним циклом навчання від бакалавра до аспіранта вперше за історію спортивної освіти у Польщі. Протягом наступного десятиліття провадилося активне будівництво додаткових академічних корпусів, нових гуртожитків та тренувальних павільйонів. Водночас навчальна програма збагатилася факультетом рухової реабілітації та екстернатним курсом.
Після ліквідації Польської Народної Республіки заклад освіти відновив свою історичну назву у 1990 році. На початку розвитку демократизації країни відбулося становлення факультету реабілітації, факультету туризму та відпочинку, факультету фізичного виховання у Варшаві та факультету фізичного виховання і спорту у Білій Підляській з понад 4 тисячами студентів. У 2001 році частина історичного устаткування Університету фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського увійшла до державного реєстру пам’яток культурної спадщини.
Значення та визнання діяльності Університету фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського
Упродовж 1929-2019 років Університет фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського підготував понад 50 тисяч тренерів, інструкторів, фізіотерапевтів, медсестер, косметологів та інших фахівців. Його студенти мають змогу підвищувати свою кваліфікацію на стажуванні у низці європейських та неєвропейських центрів. У 2019 році відбулася 90-та річниця освітнього закладу, яку відсвяткували конференціями, виставками, спортивними та культурними заходами, а також підбиттям підсумків багатства власних академічних досягнень.
