Його називали фундатором школи польської математики. Часи для реалізації наукового потенціалу, м’якого кажучи, не з найкращих. Проте, попри всі перешкоди, польський математик досягнув бажаного результату. Більш детально про те, як йому це вдалося — читайте на iwarsaw.eu.
Початок та становлення кар’єри
14 березня 1882 рік у Варшаві народився Вацлав Серпінський. Виростав хлопець у родині лікаря. Ще до того, як Вацлав почав ходити до школи, вже читав та писав краще за учнів гімназії. У хлопця виявився талант до математики, геометрії, фізики та інших близьких між собою дисциплін.
На початку двадцятого сторіччя варшав’янин здобув освіту у місцевому вищому навчальному закладі, де одразу його запросили працювати викладачем фізико-математичного факультету. Тоді польська столиця контролювалась московитами, які не мали серед так званих росіян талановитих професорів, а тутешніх не призначали на посаду через їхню “націоналістичну позицію”.
Водночас намагався розвивати у польської молоді любов до математичних наук на відповідному факультеті етнічний українець — Георгій Вороний. Чоловік здобув освіту у Петербурзі, а потім приїхав викладати у Варшаві. Георгій Феодосійович помітив серед групи здібного студента, ним виявився Вацлав Серпінський. Науковець допомагав хлопцю в його починаннях, якось навіть допоміг здобувачу вищої освіти взятися за написання дебютної наукової роботи. В результаті останнього дослідження Серпінський здобув нагороду золотого ґатунку від Варшавського університету.
Згодом через участь у варшавських революційних акціях на початку двадцятого сторіччя більшості співробітників та студентів, серед яких був й Вацлав, раніше згаданий заклад освіти був закритим впродовж 2 років. Тікаючи від імперських репресій, Серпінський покидає рідний дім та оселяється у Кракові, який на той час перебував під владою Австро-Угорської імперії. Там політика до творців наукової справи була іншою, аніж в російській імперії, тому через деякий час на новому місці варшав’янин здобуває статус доктора філософії.
Пізніше Вацлав заробляв кошти на життя, працюючи доцентом Львівського університету. З його лекції львівські студенти уважно записували кожне слово, а потім друкували та продавали як повноцінні роботи. До речи, саме завдяки Серпінському майбутній математик з України — Мирон Зарицький — знайшов сферу для самореалізації.
Історичні події того часу потужно переплітаються у біографії вченого. Він намагався розвивати польську науку в добу двох світових воєн. Німці його рідну Варшаву стерли з лиця землі, а радянська влада талановитого науковця депортувала, коли виявила, що той проводив підпільну діяльність. Згодом виявилось, що всі ці випробування долі були не марними. Варшав’янин вистояв, а тому був нагороджений та вшанований особливою увагою від повоєнного польського уряду. Власник державної премії отримав посаду віце-президента Національної Академії Наук, а через кілька років заснував вищий навчальний заклад, присвячений суто математичним дослідженням.
Нагороди та головні роботи
Батько польської школи математиків покинув цей світ восени 1969 року. Впродовж своєї насиченої наукової діяльності написав чимало робіт, завдяки яким наука стала на рівень вищою, ніж була колись. Серпінський запам’ятався, зокрема такими працями, як: “Нариси теорії множин”, “250 задач з елементарної теорії чисел”, “Про розв’язання рівнянь у цілих числах”, “Сто простих, але водночас і важких питань арифметики: На межі геометрії та арифметики” та інші.
Завдяки вищезгаданим унікальним дослідженням уродженець польської столиці завоював дуже багато нагород, відзнак, медалей, а також членство в одних із найкращих академій наук у Європі. Якось на честь видатного варшавського математика зробили медаль з барельєфом та назвали цілий кратер на Місяці.
