Новий Рік – важливе свято для багатьох народів світу. З давніх-давен його відзначали із неабияким розмахом, а кожна країна мала свої унікальні та самобутні традиції святкування Нового Року. У Варшаві дата переходу у новий рік довгий час не була чимось особливим, її майже ніяк не відзначали – лише дівчата у зимову ніч ворожили про шлюб, погоду та врожай. Традиція готувати багато смачних страв, запрошувати гостей і влаштовувати пишні бали з’явилася у Польщі тільки наприкінці 19-го століття. Але, слід зазначити, що новорічний стіл варшав’ян вже тоді вражав своєю вишуканістю, багатськом та яскравою палітрою смаків, пише iwarsaw.eu.
Святкові страви у заможних варшав’ян
Найяскравіші та найурочистіші бали на Новий Ріг могли дозволити собі влаштувати тільки заможні люди. На початку 20-го століття у “моді” була французька кухня, тому на столах багатих варшав’ян крім традиційних польських страв обов’язково були фазани, лосось у майонезі, ростбіф, складні соуси, запечена дичина та страсбурзький паштет(його робили із м’яса впольованого зайця). Із більш звичних елементів на новорічному столі були різноманітні алкогольні напої, лимонади, тістечка,торти та узвари. Головний принцип перших новорічних столів у Варшаві – чим більше різних страв, тим вищий статус господаря банкету.
Коли Новий Рік вже щільно увійшов у життя поляків, у столиці почали з’являтися кулінарні книги та жіночі журнали з рецептами. Варшавський журнал «Bluszcz» пропонував домогосподаркам включити у новорічне меню смаженого карпа та щуку з хріном, філе козулі з італійськими макаронами та желе з чорної смородини. Прикрасою кожного столу у новорічну ніч у Варшаві були сирні нарізки, печиво “Хмиз”, пончики та сухофрукти. Традиційною варшавською стравою на свята були фляки по-варшавськи – це один із видів супу з м’ясом яловичини, овочами та великою кількістю сиру.
На початку святкового застілля обов’язково потрібно було “збудити апетит”. Для цього жителі Варшави та багатьох інших міст Польщі подавали до столу горілку з закусками. Закусок теж була велика кількість і всі вони були різноманітними – шпроти, оселедець в майонезі, сардини, анчоуси, салати з раками або мариновані гриби.
Своєю любов’ю до пишних новорічних застіль славився президент Польщі у 1930-х роках Ігнатій Мосціцький. На Новий Рік він спочатку влаштовував полювання, а потім у Королівському замку у Варшаві розпочинався святковий банкет. На столі переважали страви із тих продуктів, які бути типовими для Польщі, тобто риба із місцевих озер або м’ясо тварин, яких можна було вполювати у польських лісах.
Новий рік у післявоєнний період: як це було?
Важливе зимове свято всі варшав’яни відзначали по мірі своїх фінансових можливостей, але, незважаючи ні на що, намагалися зробити страви вишуканими та смачними.
Найскладніші роки переживала столиця Польщі після Другої світової війни. Тоді більша частина населення Варшави опинилася на межі голоду. Про це відомо із книги “Історія польського смаку”, авторами якої стали Майя і Ян Лозінські. Але відчуття свята було необхідне саме у той скрутний період, а Новий Рік залишався однією із легендарних дат року. Щоб підтримати людей та якось заощадити на новорічних урочистостях, застілля влаштовували на заводах та фабриках. Організацією займалася дирекція установ, яка запрошувала ведучого та влаштовувала для співробітників незабутній вечір у веселій компанії. На таких “корпоративах” гості пригощалися канапками, ковбасами, борщем або бігосом, а також жоден Новий Ріг серед колег не обходився без спиртного.
