Він був керівником першої наукової експедиції у Антарктиду, відважним полярником і талановитим вченим, а також розпочав вивчення зміни клімату до того, як це стало світовим трендом. Мова про видатного варшавського вченого Хенріка Арцтовського. Ця людина зробила величезний внесок у розвиток варшавської науки, а її ім’я відоме далеко за межами Польщі. Вже у 24 роки Хенріку Арцтовському вдалося досягти неймовірних успіхів у своїй кар’єрі, яка в подальшому була сповнена важливих відкриттів та цікавих пригод, пише iwarsaw.eu.
Родина, навчання і перші професійні успіхи науковця
Хенрік Арцтовський народився у Варшаві 15 липня 1871 року. Його далекі родичі переїхали до Варшави у 17 столітті з Вюртемберга та асимілювалися у Польщі. Майбутній вчений ріс у заможній родині, справи у його батька йшли добре – він займав престижну посаду на залізниці.
У юного Хенріка у перші шкільні роки були проблеми з однолітками через те, що він занадто проявляв свій польский патріотизм. Батьки Хенріка, стурбовані цією ситуацією, перевели сина до елітарного ліцею в одному з бельгійських міст. Після закінчення навчання Хенрік працював у хімічній лабораторії професора Шпрінга. У 24 роки він займав престижну посаду у бельгійському Хімічному університеті і був автором сотень наукових робіт. Однак про своє польське походження науковець не забував ніколи, пишаючись своєю Батьківщиною і часто приїжджаючи у рідну Варшаву.
У 1895 році Хенрік Арцтовський дізнався про те, що Адріен де Жерлаш, офіцер воєнно-морських сил Бельгії, запланував експедицію у Антарктиду. На той момент цей континент ще не був досліджений і вони були піонерами у такому складному шляху.
Крижана пастка: наукова діяльність Арцтовського
Разом із колегою Жерлашем Хенрік Арцтовський ретельно готувався до запланованої експедиції: вивчав швейцарські льодовики, проводив консультації у галузі метереології та океанології, облаштовував лабораторію на новому, але бюджетному судні “Бельжика”. До команди Хенріка в експедиції входило багато видатних вчених: Фредерік Кук, Еміль Раковіце та інші.
Експедиція розпочалася невдало – поломка парової машини дозволяє експедиторам дістатися лише бельгійського Остенде, що розкинулося неподалік. Вже на цьому етапі три члени екіпажу відмовилися брати участь у дослідженні. Після довгої та насиченої дороги у 1898 році Хенрік та його колеги зрештою змогли дістатися до Антарктичного півострова, де на них чекали лише безкрає море та сурові криги. Однак, екстремальні пригоди тільки починались. Діставшись берегів Антарктиди, “Бельжика” на рік застрягла серед криг. Звісно, цей час експедитори витрачали на дослідження території півострова та його клімату, але із настанням полярної ночі, яка тривала півроку, ситуація погіршилася. Температура повітря тоді досягла – 40 градусів, у Хенріка та інших науковців погіршився психологічний стан, з’явилися проблеми із диханням та цинга, яку вдалося подолати лише завдяки свіжому м’ясу тюленів та пінгвінів.
Коли нарешті світовий день знову повернувся, члени екіпажу починають пробивати собі шлях усім, що могли знайти на судні. Працювали у три зміни по 8 годин, і у березні 1899 вони змогли вибратися із крижаних обіймів Антарктиди і повернутися додому. Мужність та героїзм, які проявила команда Арцтовського на півострові, допомогли їм отримати звання перших людей, які провели у Антарктиді цілу зиму.
Через десять років Хенрік Арцтовський відправився на ще одну експедицію, після якої жив та працював у США, вивчаючи зміни клімату. Протягом усього життя він цікавився усім, що відбувалося у Варшаві, а під час Другої світової війни створив доповідь на 2,5 тисячі сторінок на тему Польщі для комісії, скликану президентом. Дружина Хенріка займалася допомогою біженцям у воєнний час.
Хенрік Арцтовський помер у Меріленді 21 лютого 1958 року.
