Одним із найвидатніших учених в усьому світі вважається Людвік Гіршфельд – варшавський мікробіолог, дослідник, учений. Всесвітню славу Людвіку Гіршфельду принесло відкриття успадкування груп крові АВО. Діяльність варшавського мікробіолога мала великий вплив на розвиток науки, медицини та дослідження людського організму. Про життя та діяльність видатного Людвіка Гіршфельда ми розповімо у нашій статті на iwarsaw.eu.
Біографічні відомості
Людвік Гіршфельд народився 5 серпня 1884 року у Варшаві в прогресивній єврейській родині. Його брати – Олександр Райхман – видатний польський математик, та Людвік Райхман – бактеріолог. Ще в самому дитинстві Людвік Гіршфельд цікавився наукою та багато часу проводив за книгами. Початкову та середню освіту варшавський мікробіолог здобував у гімназії в Лодзі, потім переїхав у Німеччину, де вивчав медицину. У Німеччині він вступив в один із найстаріших та найпрестижніших університетів країни – Вюрцбурзький університет. У 1904 році Людвік Гіршфельд переїхав у Берлін, де також продовжив навчання з медицини та філософії. Там він і захистив докторську дисертацію у 1907 році.
Навчаючись в університеті, Людвік Гіршфельд працював молодшим асистентом та брав участь у дослідженнях раку, які відбувалися в Гейдельберзькому інституті. Ще в студентські роки Гіршфельд зацікавився дослідженнями групи крові людини.
До Варшави Людвік Гіршфельд повернувся лише після завершення Першої світової війни. У польській столиці він заснував Інститут сироватки. Подібний заклад існував у Франкфурті. Після успішної діяльності Інституту, Людвіка Гіршфельда вибрали заступником директора та науковим керівником у Державному інституті гігієни у Варшаві. З 1924 року він став професором та продовжив свою наукову діяльність. Через декілька років Людвік Гіршфельд був обраний професором у Варшавському університеті. На новій посаді він брав активну участь у різноманітних наукових та міжнародних комісіях, які відкрили молодому вченому безліч нових можливостей.
Під час Другої світової війни Людвік Гіршфельд був вимушений переїхати у варшавське гетто. Разом із родиною він перебрався в зовсім нові умови життя, однак це не завадило Гіршфельду продовжити свою наукову та дослідницьку діяльність. У варшавському гетто Людвік Гіршфельд заснував протиепідемічні заходи та спеціальні кампанії обов’язкових щеплень проти тифу. Окрім цього, він організовував секретні медичні курси. Така діяльність Гіршфельда у варшавському гетто врятувала життя багатьом місцевим жителям.
Через два роки, у 1943, Людвік Гіршфельд разом зі своєю родиною покинув варшавське гетто. Довгий період життя він переховувався, користувався фальшивими іменами та постійно змінював своє місце проживання. Переломним моментом у житті видатного дослідника стала смерть його дочки від туберкульозу. Після цього він прийняв рішення докласти максимальних зусиль, аби врятувати життя людей, які на той час були малообізнаними в галузі медицини.
Наукова діяльність
Робота у Гейдельберзі не принесла очікуваних результатів у вивченні гігієни та мікробіології, тому Людвік Гіршфельд вирішив вступити в Університет гігієни у Цюріху. Уже у 1911 році він став асистентом. Дружина Людвіка Гіршфельда – Ганна Касман, була видатною лікаркою, а згодом почала працювати асистентом у дитячій клініці Цюріха.
Людвік Гіршфельд у 1914 році став академічним викладачем із анафілаксії (одного з прояву алергічної реакції). Він зумів довести зв’язок анафілаксії з коагуляцією (згортанням крові). Це стало видатним досягненням у тогочасній медицині.
У 1944 році, коли частину Польщі було визволено, Людвік Гіршфельд приєднався до створення Люблінського університету. Після заснування вищого навчального закладу у Любліні його обрали проректором. Через рік, у 1945 році, Людвік Гіршфельд обійняв посаду директора Інституту медичної мікробіології у Вроцлаві, паралельно будучи деканом медичного факультету. Викладацьку діяльність в університеті Людвік Гіршфельд продовжував до самої смерті. Уже посмертно інститут було внесено до Польської академії наук та названо на честь видатного Людвіка Гіршфельда.
Найвидатніші дослідження
На початку Першої світової війни Сербія практично повністю була охопленою сильними епідеміями тифу та дизентерії. Саме тому вже у 1915 році Людвік Гіршфельд подав заявку на службу та вирушив служити в сербську армію. Там він перебував аж до кінця війни. Людвік Гіршфельд виконував обов’язки серологічного та бактеріологічного радника, що дозволило йому зробити своє перше вагоме відкриття – паличку «Salmonella paratyphi» C, яку сьогодні називають «Salmonella hirszfeldi».
Паралельно у 1914 році Людвік Гіршфельд працював над розробкою спеціального тесту, який міг визначати реакцію на сифіліс. Однак його дослідження у цій сфері не мали великих успіхів. Згодом Людвік Гіршфельд розпочав досліджувати зоб, заперечуючи теорію, що ендемічні зоби були спричинені гострим дефіцитом йоду в продуктах харчування та воді. На основі цього виникло безліч суперечок із відомим вченим Євгеном Бірхером.
Вивчення груп крові
Людвік Гіршфельд та Дюнгерн разом працювали над дослідженнями груп крові людини. Власне вони відповідали за називання груп крові A, B, AB та O (раніше користувалися позначеннями I, II, III та IV).
На початку 1911 року варшавський мікробіолог Людвік Гіршфельд дослідив спадковість груп крові: саме він встановив серологічне виключення батьківства. Результати його досліджень мали величезний вплив на розвиток генетики та багатьох інших галузей медицини.
Під час Першої світової війни Людвік Гіршфельд разом зі своєю дружиною працював над створенням праць з серо-антропології, які згодом стали основою в дослідженнях расового складу різних історичних та останніх народів. Відповідно до досліджень Людвіка Гіршфельда, та його теорій Плеяди про групи крові, деякі групи в процесі еволюції були розвинені з архаїчної групи О.
Окрім цього, саме Людвік Гіршфельд перший в історії дослідив серологічний конфлікт між матір’ю та дитиною: на основі цього було відкрито резус-фактор крові людини. Також в останні роки своєї наукової та дослідницької діяльності Людвік Гіршфельд працював над розробкою «алергічної» теорії викидня, рекомендуючи при цьому антигістамінне лікування. Паралельно Людвік Гіршфельд вивчав пухлини та туберкульоз. Найбільшим відкриттям варшавського мікробіолога було дослідження збудника паратифу С: результати його праць стали основоположними для диференціальної діагностики.
Відзнаки та наукова спадщина
За своє життя Людвік Гіршфельд був нагороджений багатьма престижними відзнаками та нагородами. Він отримав почесні докторські студії в Празькому університеті у 1950 році та в інституті у Цюріху у 1951. Людвік Гіршфельд – автор більше п’ятиста робіт різними мовами (зокрема відомий вчений писав німецькою, англійською, польською та французькою). Він активно співпрацював з відомими польськими та іноземними членами, а також зі своєю дружиною. Найбільшою популярністю користується книга Людвіка Гіршфельда «Думки» з філософії.
