9 Грудня 2022

Історія “третього брата Люм’єрів” із Варшави: винахідник Казимір Прушинський

Related

Історія “третього брата Люм’єрів” із Варшави: винахідник Казимір Прушинський

У столиці Польщі було зроблено немало важливих відкриттів, які...

Видатний математик родом із Варшави: Альфред Тарський

Він є одним із найвидатніших логіків та математків всіх...

Видатний вчений із Варшави: Юліан Охорович

Вивчаючи історію психології, не можна зігнорувати постать варшавського науковця,...

Share

У столиці Польщі було зроблено немало важливих відкриттів, які назавжди змінили світ і посприяли прискореному розвитку науки та культури. Варшавського винахідника Казимира Прушинського називають “третім братом Люм’єрів” та “Колумбом кінематографу”. Таку славу він здобув через те, що сконструював першу ручну кінокамеру, зробив аудіокниги популярними і став автором сюжетів перших польських документальних та ігрових фільмів. Внесок новатора не тільки у польський, але й у світовий кінематограф, важко переоцінити. Його історія приємно вражає і після багатьох років все одно викликає у варшав’ян відчуття гордості за видатного співвітчизника, пише iwarsaw.eu.

Життя, навчання та шлях до відкриттів

Казимір Прушинський народився у Варшаві 4 квітня 1875 року, у столиці він провів усе своє дитинство і юність. Його мати пішла із життя, коли Казиміру було 9 років, і з того моменту вихованням хлопчика займався батько Конрад. Конрад працював у Варшаві педагогом та був видавцем місцевої газети «Gazeta Świąteczna». Із фотографією Казимір був добре знайомий з самого дитинства, адже у родині Прушинських Конрад та його батько Станіслав Антоній, дідусь майбутньго новатора, захоплювалися цією сферою. Батько Казиміра був фотографом-аматором, а ось Станіслав Антоній з 1839 року володів фотостудією у Мінську. 

У підлітковому віці Казимір Прушинський став членом Варшавського фотографічного об’єднання. Коли юнак отримав середню освіту, він поїхав на навчання у Бельгію і вчився у політехнічному інституті у Льєжі. Саме тут у нього з’явилася мрія створити власний кінематографічний апарат, тому він ризикнув кинути навчання і повернутися до рідної столиці. У 1894 році, за рік до знаменитого кінематографічного відкриття братів Люм’єрів, Казимір Прушинський представляє світу палеограф – устрій, який дозволяє робити запис руху і відображати його на екрані. Проте, винахід братів Люм’єрів затьмарив перший успіх Прушинського, але варшав’янин не опустив руки. 

Дослідники діяльності варшавського вченого вважають, що тоді 19-річному новатору не вистачило фінансів та комерційної хватки, щоб обійти конкурентів, але якщо ситуація склалася б інакше, у Казиміра були всі шанси зробити так, щоб кінематограф називався “плеографією”. Інші сперечаються, що у будь-якому разі плеограф не отримав би широкого розповсюдження, тому що був занадто великим і незручним у використанні.

Десятиліття винаходів, що змінили світ 

У 1898 році Прушинський все ж удосконалив свій винахід і назвав його біоплеографом. Ще через два роки новатор відкрив першу у Варшаві та усій Польщі кіностудію “Плеограф”, де зняли такі фільми як “Перша ковзанка у Лазенках”, “Повернення гуляки” та “Францисканська вулиця”, – їх вперше показали великій аудиторії навесні 1902 року у дворі Саксонського саду у столиці. 

Через рік біоплеограф став інструментом театральної революції. В опері “Валькірія” у Великому театрі Варшави за допомогою цього винаходу почали створювати перші відеопроекції. У 1903 році “Плеограф” терпить банкрутство, адже через фінансові проблеми було неможливо просувати нові винаходи Прушинського.  

У 1909 році Казимір Прушинський сконструював першу у світі ручну кінокамеру, яка називалася аероскоп або аероплеограф. Це був прототип репортерських кінокамер, який був запатентований вченим у Франції та Великобританії. Аероскоп був легким та зручним у використанні винаходом, він нівелював дрижання зображення, а оператору не потрібно було крутити ручку тому, що механізм рухався за допомогою стиснутого повітря. Це стало дійсно революційним відкриттям, адже дозволяло зробити перші в історії репортерські знімки. З його допомогою Прушинський навіть зняв документальний фільм про коронацію короля Георга у Великобританії. 

Новаторську діяльність Казиміра зупинила війна, а сам науковець пішов із життя трагічно. У 1944 році у ході каральних акцій з придушення Варшавського повстання Прушинський був заарештований гестапо і переміщений у концтабір, де помер через рік.    

.,.,.,.