Сергій Михайлович Канарський — український вчений-правознавець, який народився у Варшаві. Та це не єдине, що пов’язує видатного діяча з польським містом. Тут пройшли його дитинство та юність. У Варшаві він почав здобувати вищу освіту, але згодом змушений був покинути це місто, пише сайт iwarsaw.eu.
Варшавський період життя Канарського
Канарський народився у єврейській сім’ї 25 травня 1890 року. Його батьки були службовцями. Місто Варшава, у якому з’явився на світ Сергій Михайлович, у той час було окуповане Російською імперією.
Канарський вчився у Варшавському комерційному інституті. У цьому навчальному закладі здобув середню освіту. Продовжити навчання Сергій Михайлович вирішив у Варшавському політехнічному інституті. Та закінчити заклад вищої освіти не зміг. Канарський був учасником есерівських гуртків. За це його виключили з інституту та заарештували.
Сергій Михайлович після звільнення з ув’язнення мав намір здобути вищу освіту, але вже не у Варшаві. Він переїхав на українську територію, що входила в той період до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Життя правознавця в УРСР
Канарський хотів здобути юридичну освіту. Він став студентом Київського комерційного інституту. Закінчив заклад вищої освіти Сергій Михайлович у 1915. Того ж року став рядовим солдатом Російської імператорської армії та воював у Першій світовій війні.
Служба тривала до 1917 року. Після її завершення Канарський розпочав політичну діяльність та вступив у Комуністичну партію України. У 1919 році став членом Комуністичної партії Польщі.
У 1920-1933 роках Сергій Михайлович будував кар’єру у Харкові. У той період це місто було столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки. Канарського призначали заступником:
- народного комісара юстиції УРСР;
- голови касаційної колегії у кримінальних справах;
- голови Верховного суду УРСР.
Сергія Михайловича також обирали завідувачем відділу публікації законів.
Канарський спеціалізувався на кримінальному праві. Найвидатнішими науковими працями правознавця є:
- «Питання кримінального судочинства»;
- «Класові моменти в політиці суду»;
- «Як і за що карає кримінальний кодекс».
Статті Канарського публікувалися у періодичних виданнях «Вісник радянської юстиції» та «Робочий суд».
У 1934 році Сергію Михайловичу запропонували очолити Всеукраїнський інститут радянського будівництва та права. Правознавець зарекомендував себе як талановитий керівник. Коли він був директором інституту, кількість студентів зросла майже у 2 рази.
У закладі освіти Сергій Михайлович обіймав посаду не тільки керівника, а ще й завідувача кафедри кримінального права. Роботу в інституті правознавець поєднував із громадською діяльністю. У 1936 Канарський став депутатом Харківської міської ради.
Трагічна доля правознавця
Влітку 1937 року Сергія Михайловича Канарського звинуватили у причетності до польської контрреволюційної організації. Правознавця виключили з Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) та заарештували. 28 жовтня 1937 Народний комісаріат внутрішніх справ і Прокурор СРСР призначив Канарському покарання у вигляді розстрілу. За даними різних джерел, страта відбулася або 31 жовтня, або 3 листопада 1937 року.
Дружину українського правознавця Адріану Михайлівну Канарську виселили з квартири після розстрілу чоловіка. Майно подружжя було конфісковано. 4 листопада 1937 Адріану Михайлівну заарештували за те, що її чоловіка засудили за шпигунство. У 1938 жінку вислали на 5 років у Казахську Радянську Соціалістичну Республіку.
Восени 1957 року Сергія Канарського реабілітували у зв’язку з відсутністю складу злочину. Реабілітація його дружини Адріани Михайлівни відбулася весною 1989 року.
Сергій Канарський був розумною, цілеспрямованою, відданою своїй справі людиною, яка прагнула поєднати теоретичні знання з практичними підходами до побудови правової системи. Погляди, засновані на ідеях справедливості й верховенства закону, зробили його видатним правознавцем, але ідеологічна відданість радянській системі, яка виявилася несправедливою та репресивною, визначила трагічний фінал його життя.