Наприкінці 19 століття у Польщі активно почала розвиватись така медична галузь як психіатрія. Завдяки цьому суспільство зрозуміло, що ця професія є важливою для нормального життя. Ці лікарі відігравали важливу роль у лікуванні психічних захворювань та поліпшенні розуміння психічного здоров’я. Одним з них був і Пьотр Пренговський. Він спеціалізувався на неврології та психіатрії, пише сайт iwarsaw.eu. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про його життєвий шлях.
Юність
Пьотр Пренговський народився у 1874 році у Варшаві. Вже змалку він проявляв неабияку цікавість до науки, зокрема до медицини. Юнак здобув середню освіту в одній з варшавських гімназій. Після школи він прийняв рішення, що все-таки хоче пов’язати своє життя з медициною. Унаслідок, Пьотр вступив до Варшавського університету на медичний факультет.
Попри навчання, Пренговський також приділяв значну увагу громадянському життю Варшави. Зокрема хлопець брав участь у патріотичній демонстрації, яка відбулась у центрі міста з нагоди сотої річниці повстання Костюшка. Внаслідок цього Пьотр був заарештований. Його засудили до двох місяців ув’язнення, а також до двох років заслання в Сибірі.
Це неабияк вплинуло на навчання Пренговського. В одну мить його мрії рухнули, адже через заслання він не міг навіть думати про успішну кар’єру у галузі медицини. Через усі ці думки Пьотр досить швидко прийняв рішення втекти зі заслання. Унаслідок, цей задум вдався.
Подальша доля
Після втечі варшавець подався до Львова. У місті Лева він вивчав філософію та право у Львівському національному університеті. Його керівником був відомий на той час польський філософ Казимир Твардовський.
На початку 20 століття Пьотр прийняв рішення повернутись до медицини, а саме до психіатрії. У 1902 році Пренговський вивчав психіатрію у німецькому місті Гейдельберг під керівництвом німецького вченого Еміля Крепеліна. Через рік варшавець наважився взяти участь у XIV міжнародному медичному конгресі, який проходив у Мадриді. Ця подія стала неабияким досвідом для лікаря.
З 1904 по 1906 рік Пьотр працював у Мюнхені, а саме у фізико-терапевтичному інституті. У цей період Пренговський отримав дозвіл на повернення до рідної країни. Після цього чоловік вирішив не гаяти час, тож досить швидко оселився у Варшаві. Вже у 1908 році він став керівником шпиталю святого Івана Божого. Цей медичний заклад спеціалізувався саме на лікуванні людей з розумовими або інтелектуальними психічними порушеннями. Через деякий час Пьотр вже досить впевнено почав себе відчувати у Варшаві. Внаслідок цього у 1912 році він прийняв рішення відкрити власну лікарню для людей з нервовими та психічними порушеннями.
З початку Першої світової війни Пьотр Пренговський вступив до лав російської армії. У цей період він став ординатором шпиталю в Модліні. Після закінчення війни варшавець став членом Лікарського товариства у Львові, Варшавського медичного товариства, Польського психіатричного товариства, Польського філософського товариства.
Друга світова війна внесла значні корективи у медичну кар’єру Пьотра Пренговського, адже у цей період було важко працювати, усе навколо обстрілювали та знищували. З 1940 по 1944 рік він був змушений переховуватись у польській столиці під іменем Броніслав Куровецький. Також Пьотр брав активну участь у Варшавському повстанні.
Пьотр Пренговський помер у 1945 році внаслідок ішемічної хвороби серця. Останні години свого життя він провів в одному з варшавських шпиталів. Після закінчення Другої світової війни його тіло було перепоховане на Повонзківському цвинтарі.