У минулому столітті дитина була своєрідним страховим полісом, особливо у селі. Річ у тім, що колись не існувало страхування, не було пенсії, отже, люди мусили мати дітей, аби хтось дбав про них, коли вони постаріють. Можливо, у 21 столітті це звучить дико, але тоді це було нормою. У цьому матеріалі на сайті iwarsaw.eu ми більш детально розповімо про те як польські жінки народжували й виховували дітей.
Народження
У 19 столітті жінки народжували навіть по 14-18 дітей, що не було рідкістю. У цей період було важко вкладати щось у свою малечу як матеріальне, так і духовне. Адже раніше була досить висока смертність серед дітей. Тож батьки не знали, чи виживе їхня дитина. Отже, складно було цілковито прив’язуватися до власної дитини.
У ті роки досить часто варшавські жінки помирали під час пологів. Зазвичай це були перші або другі пологи. До прикладу, у Натолінському парку у Варшаві стоїть пам’ятник єдиній дочці польських аристократів Потоцьких, яка померла через рік після народження доньки у результаті післяпологової інфекції. Це було нормою, попри те, що вона була з заможної родини. Адже смерть не вибирає.
Також у цей період у Варшаві аристократки віддавали власних дітей на виховання годувальницям. Інколи малечу відправляли зростати у село. Згодом цих дітей повертали у рідний будинок, коли вони вже були сформованими підлітками. Тому нерідко особисті стосунки між батьками й дітьми вже не налагоджувалися. Таке часто відбувалося у багатих, заможних, навіть королівських родинах. Тому зв’язок між дітьми і батьками був набагато слабший, ніж у 21 столітті.
Під час Другої світової війни чимало варшав’янок не зважали на своє жіноче здоров’я. Через стреси, недоїдання і навіть голодування у багатьох жінок припинялися менструальні цикли. Попри важкі умови, жінки все ж намагалися підтримувати гігієну тіла. Теплої і гарячої води не було досить часто, тому користувалися відкритими водоймами. Польські жінки намагались самотужки варити мило. Здебільшого вони його виготовляли з місцевих рослин та тваринних кісток.
У Польщі під час війни жінки були змушені народжувати не в домашніх умовах, а в госпіталях. Так почалася епоха пологів у лікарнях. Попри важку ситуацію в країні, про вагітних жінок намагались дбати на найвищому рівні.
Виховання
До 20 століття у Варшаві дітей сприймали як дорослих. Малеча була змушена поводити себе як дорослі, зокрема працювати. Подекуди їх починали експлуатувати ще до того, як їм виповнювалося 7 років, а в селі ще раніше. Для цього періоду було звично використовувати дитячу працю. До 20 століття польська дитина, як і дорослі, не мала жодних канікул. Таке право у Польщі з’явилось лише у 1918 році.
У ті часи як таких іграшок не було. До прикладу у Польщі в 50-х роках були настільні ігри, створені за допомогою вирізок з дитячих журналів. Була, наприклад, гра “Що відвідати у Польщі?”. Завдяки цій грі малеча разом з батьками могла в уяві відвідати Краків, Познань тощо.
У 21 столітті, звісно, умови пологів неабияк змінились. У Варшаві надають безоплатні медичні послуги майбутнім батькам, а також забезпечують грошовою допомогою. Після народження дитини мати має змогу взяти основну й додаткову материнську відпустку. Перша – до 20 тижнів після народження малюка, і друга – наступні 32. Тобто від пів року до року. Перші 20 тижнів обов’язкові. Протягом цього часу жінка отримує 100% її зарплатні. Наступні 32 тижні – додаткові, їх у деяких випадках може використати також батько. Тоді ж відповідно або батько, або мама отримують 60% від звичної зарплати.