Він був польським євреєм, який походив з невеличкого містечка у Люблінському воєводстві, пише сайт iwarsaw.eu. Мова йде про винахідника Абрагама Штерна. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про його діяльність.
Юність
Абрагам Штерн народився у другій половині 18 століття (точна дата невідома) у місті Грубешів. Вже змалечку у нього з’явився інтерес до різноманітної майстерності. У дитинстві юнак навчався ремеслу в годинникарській майстерні. Абрагаму все вдавалось досить легко, тож у результаті ним зацікавився польський діяч Станіслав Сташиц. Саме він забезпечив Штерну переїзд до Варшави, де він прожив решту свого життя.
Абрагам був дуже радий, що йому випала можливість навчатись у польській столиці, адже у той час це не було настільки доступним. Прибувши до Варшави, Штерн розпочав навчання. Під час здобуття освіти Абрагам проявив надзвичайні математичні та винахідницькі здібності. Його неабияк захопила ця галузь.
Основна діяльність
У 1810 році Абрагаму вдалось самотужки створити серію обчислювальних машин. Цей винахід Штерна виконував чотири основні арифметичні операції, зокрема він мав здатність добувати квадратний корінь. Згодом варшавський винахідник створив рухомий трикутник, якому вдалось замінити мірне приладдя. Усе через те, що ця річ мала два приціли.
З кожним роком Абрагам вдосконалював свої навички та роздумував над новими винаходами. До прикладу, через декілька років після першого відкриття Штерн винайшов простий механізм, завдяки якому вдалось встановити захист на карети від пошкоджень, що виникають внаслідок розбігу коней.
Загалом Абрагам досить відповідально ставився до своєї роботи. До нових відкриттів чоловік докладав чимало зусиль та старань. Найбільше часу Штерн приділив виготовленню облікової машини. Цей винахід йому було необхідно представити Сташику, адже Абрагам прагнув йому довести, що той недарма подарував йому таку можливість щодо розвитку. Своє обладнання Штерн представив на засіданні Товариства друзів науки. Облікова машина викликала захоплення у всіх присутніх. Варшавці були вражені, що Абрагаму вдалось це все створити самостійно.
Після чотирьох років кропіткої праці Штерн вирішив наважитись створити ще один пристрій. Він побудував нову машину, яка використовувалася лише для вилучення квадратних коренів. Свій винахід Абрагам представив у квітні 1817 року. Ця машина відрізнялась від попередньої лише тим, що вона виконувала п’ять функцій замість чотирьох. У цій моделі також потрібно було лише ввести дані, аби годинниковий механізм виконував певне завдання без жодних втручань людини.
Протягом усієї кар’єри Штерна було неодноразово запрошено до різноманітних організацій. Зокрема у 20-х роках 19 століття він був членом Єврейської комісії Варшавського рабинського училища, а згодом став ректором цього навчального закладу. Також після презентацій своїх винаходів Абрагама було запрошено до Товариства друзів наук. Ще Штерн став першим, хто зробив польський переклад уривків із праці Натана Ганновера про повстання Богдана Хмельницького.
За життя варшавського діяча називали по-різному – годинникарем, винахідником і навіть дизайнером. Сам Штерн відчував себе справжнім винахідником і дуже радів тому, що його пристрої були вдалими. Абрагам Штерн помер у 1842 році. Його поховали на єврейському кладовищі в Бродно у Варшаві. Цікавим фактом є те, що у 2022 році було віднайдено приблизне місце поховання польського винахідника. Після цього польська фундація “Культурна спадщина” стала ініціатором встановлення мацеви, тобто єврейської надгробної стели, де було вказано польською мовою та на івриті декілька фактів з життя винахідника.