Вона була видатною польською педіатринею та професоркою медичних наук, пише сайт iwarsaw.eu. Мова йде про варшавську лікарку Ганну Гіршфельдову. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про її життєвий шлях.
Юнацькі пригоди
Ганна Гіршфельдова народилась у 1884 році у Вільчковіце, що неподалік Варшави. Вона походила з єврейської родини. Коли батько помер, мати ще раз вийшла заміж, тож сім’я прийняла рішення переїхати з Варшави на деякий час до Лодзі. У цьому місті Ганна відвідувала жіночу школу, яку успішно закінчила у 1900 році. Вже під час навчання дівчина проявляла неабиякий інтерес до науки, зокрема до медицини. Також вона захоплювалась танцями, завдяки яким і познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком.
Згодом Ганна усвідомила, що прагне глибше вивчати медицину. Вона поїхала до Парижа, а після цього оселилась у Берліні, де почала навчатись в університеті Фрідріха Вільгельма. У 1908 році дівчина завершила навчання з медицини та здобула ступінь доктора, захистивши дисертацію Beitrag zur vergleichenden Morphologie der weissen Blutkürperchen.
Повернення додому
За кордоном Ганні вдалось успішно реалізувати себе. Спершу на волонтерських засадах вона працювала у відділенні неврології, а потім як асистентка у педіатричній клініці в Гейдельберзі. Наприкінці Першої світової війни варшав’янка допомагала людям у польових госпіталях.
Попри перспективну кар’єру, Ганна разом з чоловіком вирішила повернутись до Варшави. Все ж таки їй не вистачало рідного міста. Повернувшись до столиці, Гіршфельдова досить швидко вдалось знайти роботу, адже вона була вже хорошою спеціалісткою у галузі медицини. Ганна почала працювати педіатринею в Соціальному страхуванні. Вона також вела медичну практику в приватному кабінеті, який був розташований в будинку її свекрухи. У цей період у варшавській педіатричній клініці професора Мечислава Міхаловича бракувало лікарів, тож там Ганна підпрацьовувала на волонтерських засадах. Також лікарка змогла розпочати наукову співпрацю з Генриком Брокманом та Марією Прокопович-Вежбовською. Їхні дослідження стосувалися питання інфекційних захворювань, зокрема скарлатини, дифтерії, кашлюку.
З початком Другої світової війни Ганна усвідомила, що повинна виконувати свій лікарський обов’язок. У власній квартирі вона на деякий час організувала польовий шпиталь. Під час німецької окупації Варшави жінка втратила роботу в лікарні, але попри це, вона продовжувала проводити свої дослідження та допомагати всім нужденним. У 1941 році Ганна разом зі сім’єю була відправлена до варшавського гетто. Попри те, що педіатриня вже протягом багатьох років була католичкою, окупаційна влада все одно звернула увагу на її єврейське походження.
У цей період Ганна очолила дитяче відділення у філії лікарні Берсона і Баумана. У стінах цього медичного закладу вона рятувала життя наймолодшим жителям Варшави, яким довелося стати свідками жахливих подій. Окрім роботи в лікарні, Ганна також вела викладацьку діяльність на спеціальних курсах санітарної підготовки для боротьби з епідеміями для студентів-медиків, а також читала лекції з педіатрії для них.
Напередодні Варшавського повстання родина Гіршфельдова прийняла рішення покинути польську столицю. Вони це зробили заради здоров’я своєї доньки, яка страждала на нервову анорексію. Після Другої світової війни Ганна оселилась у Вроцлаві. Саме тут жінка заснувала педіатричну клініку, де організувала курси для майбутніх медсестер. Тож решту свого життя варшавська лікарка провела у Вроцлаві. Ганна Гіршфельдова померла у 1964 році.