Після Другої світової війни переважна частина варшавської інфраструктури була вщент знищена нацистськими військами. Згодом прихід до влади Радянського Союзу ознаменував новий період відбудови архітектури столиці, пише сайт iwarsaw.eu. Однією з найбільш знакових спортивних споруд епохи польського комунізму вважається стадіон 10-річчя.
Історія заснування та становлення стадіону 10-річчя
У 1953 році у Польщі відбувся архітектурний конкурс на Олімпійський стадіон для її столиці. Згодом розпочалася реалізація переможної роботи Єжи Гриневецького, Збігнєва Ігнатовича та Єжи Солтана. Матеріальною основою для будівництва центру братання комуністичного уряду з громадськістю послугували уламки з часів Варшавського повстання 1944 року. Зрештою, стадіон 10-річчя було офіційно відкрито у день свята Польської Народної Республіки 22 липня 1955 року.
Він складався з повнорозмірного футбольного поля та легкоатлетичної доріжки для понад 100 тисяч глядачів, маючи поруч тренувальний майданчик, малий тренувальний зал, парк відпочинку та будівлю для журналістів. Збудована за рекордні 11 місяців, арена єднання народів послугувала місцем для проведення 5-го Всесвітнього фестивалю молоді та студентів. Урочистий спортивний захід завершився товариським футбольним матчем між командами Варшави та Катовиць з рахунком 1:2 на користь гостей.
У період радянського панування на стадіоні 10-річчя відбувалися найважливіші міжнародні змагальні події, пам’ятні фестивалі та ідеологічні виступи комуністичної партії. У 1968 році під час врожайного фестивалю колишній член Армії Крайової Ришард Сівець спалив себе на трибуні на знак протесту проти вторгнення СРСР та представників Варшавського договору до Чехословаччини. Останнім масовим спортивним заходом на арені був відбірковий турнір чемпіонату Європи 17 квітня 1983 року. Через 2 місяці після цього Папа Римський Іван Павло II відслужив урочисту месу на ній.
До кінця року стадіон 10-річчя вважався закинутим та непридатним для публічних подій. Після ліквідації Польської Народної Республіки у 1989 році він був приватизований та перетворений на відкритий ринок Jarmark Europa. Ставши найбільшим у Європі, він перетворився на торговельний центр міста з понад 5 тисячами торговців. Згодом нові капіталістичні можливості зумовили розвиток чорного бізнесу, який складався з мільйонів нелегальних товарів. З 1991 по 2001 рік понад 25 тисяч торговців було звинувачено у незаконній діяльності та притягнуто до кримінальної відповідальності. Через це місцевий уряд ухвалив рішення про остаточне закриття стадіону 10-річчя у 2008 році.
Після цього на його місці розпочалося будівництво нового Національного стадіону імені Казімежа Гурського. Відкритий у 2012 році, він став одним з місць проведення “Євро-2012” для понад 50 тисяч глядачів. Як найбільша футбольна арена в Польщі, він оснащений полем з підігрівом, тренувальним майданчиком, фасадним освітленням та підземним паркінгом.
Внесок та значення діяльності стадіону 10-річчя для спортивного життя Варшави
Стадіон 10-річчя залишається яскравим архітектурним представником епохи польського комунізму. Посідаючи протягом тривалого часу місце найбільшої арени Варшави, він згуртовував населення на державних та партійних святах. Хоча ліквідація залишків панування радянської влади зумовила закриття спортивного осередку, на його місці сформувався незалежний футбольний комплекс для розвитку активної спільноти країни. Національний стадіон імені Казімежа Гурського продовжує збирати натовпи на змаганнях, концертах та конференціях.
