Він є одним із найвидатніших логіків та математків всіх часів нарівні з Арістотелем, Фреге і Геделем. Мова йде про варшавського науковця Альфреда Тарського, чий внесок у розвиток світової науки є справді величезним. Більше ніж 2500 сторінок наукових статей, десятки досліджень і важливих відкриттів, співпраця з багатьма відомими колегами – все це частина діяльності Тарського. Крім того, видатний варшав’янин займався і педагогічною діяльністю і його учні теж досягли значних успіхів у своїй кар’єрі. Альфред залишив після себе цінний науковий спадок, що залишається актуальним протягом десятиліть і слугує взірцем для наслідування, пише iwarsaw.eu.
Дитинство, навчання і перші досягнення Тарського
Майбутній вчений народився у Варшаві 14 січня 1901 року і при народженні отримав прізвище батька – Тейтельбаум. Хлопчик ріс у заможній родині польських євреїв. Схильність до точних наук у нього з’явилася ще у школі, але у 1918 році юнак вступив до Варшавського університету, плануючи вивчати біологію. У цей період Польща здобула незалежність і вийшла з-під влади Російської імперії, тому університет набув столичного статусу і швидко опинився нарівні зі світовими лідерами у області математики, логіки та філософії математики. У Варшавському університеті на той момент працювало багато відомих науковців-математиків, одним із яких був Станіслав Лесневський. Саме він відкрив у Тарському талант до математики і під його керівництвом у 1924 році Альфред написав дисертацію і отримав ступінь доктора філософії. Цікаво, що він став наймолодшим доктором за всю історію університету.
У 1923 році відбулася важлива для науковця подія – разом із братом Вацлавом він прийняв християнство і змінив прізвище на “Тарський”. Таке прізвище було обрано з декількох причин: воно було простим, не дуже поширеним і суто польським, адже Альфред ідентифікував себе як поляк і не хотів афішувати своє єврейське коріння.
У наступні декілька років Альфред Тарський працює викладачем в університеті, публікує серію робіт з логіки та теорії множин, а також одружується з Марією Вітковською. У шлюбі у математика народилося двоє дітей: Інна і Ян.
За щасливим збігом обставин перед Другою світовою війною Альфред поїхав до США для участі у науковому конгресі і це врятувало йому життя. Багато його родичів єврейського походження, які залишилися у Варшаві, загинули від рук гітлерівців. Тарський прийняв рішення залишитися у Сполучених Штатах і влаштувався викладачем у Гарвардський університет, а у 1948 році отримав професорську вакансію у місті Берклі, де залишився працювати до кінця життя.
Внесок Альфреда Тарського у математику
Наукові результати, яких досяг вчений за роки своєї кар’єри, представляють собою одне із найвищих досягнень у сфері математичної логіки 20-го століття. У багатьох розділах цієї науки він залишив глибокий відбиток – в теорії множин, булевій алгебрі, теорії моделей, теорії циліндричних алгебр та у багатьох інших.
У 1924 році разом із Банахом Альфред відкрив “Парадокс Банаха-Тарського”, який зводився до того, що з кулі в евклідовому просторі можна шляхом операцій розрізання та склеювання отримати дві таких самих кулі. Парадокс пояснюється тим, що поняття об’єму не може бути адекватно витлумачено для довільних множин. Це відкриття мало велике значення для розвитку теорії міри.
У 1944 році Альфред Тарський став президентом Всесвітнього союзу історії та філософії науки, а у 1959 президентом Міжнародної асоціації символічної логіки. Серед учнів вченого є такі відомі імена як Андрій Мостовський, Юлія Робінсон та Соломон Фрідман.
