Одним із найновіших стадіонів у Варшаві вважається Національний стадіон імені Казімежа Гурського. Чи знали ви, що новий футбольний стадіон у столиці Польщі було побудовано спеціально для того, щоб провести матчі чемпіонату Європи з футболу у 2012 році (тоді чемпіонат відбувався на території України та Польщі).
У нашій статті на iwarsaw.eu ми розповімо найцікавіші факти з історії найновішого стадіону Варшави і ви дізнаєтесь, чому він названий на честь Казімежа Гурського.
Передумови будівництва стадіону
Незважаючи на те, що стадіон побудували у 2012 році, плани будівництва виникли ще на початку 1990-х років. Арена, на місці якої побудували стадіон, не використовувалась з 1983 року. Через це він був у занедбаному стані, трибуни позаростали рослинами, а на території облаштували місцевий ринок.
По суті, завдяки Євро-2012 територію занедбаної арени повернули до життя. Тоді у столиці Польщі виникла нагальна потреба побудувати великий сучасний стадіон, який згодом можна було використовувати для проведення турнірів і Євро-2012.
Тогочасний мер Варшави Ганна Гронкевич-Вальц 26 квітня 2007 року підписала умови інвестування у новий спортивний об’єкт у столиці, який мали побудувати на місці занедбаного «Стадіону Десятиліття». Рішення було ухвалено 14 вересня того ж року, а вже через місяць міністр спорту Польщі призначила ТзОВ «Національний центр спорту» відповідальним за всі будівельні процеси. Проєкт нової арени створювало національне ТзОВ «J.S.K. Architekci», яке раніше будувало стадіони у Німеччині, Китаї та Польщі. Уже 1 лютого 2008 року Міністерство спорту презентувало проєкт нового стадіону, який мав вражаючі масштаби.
Початок будівництва стадіону
Підготовчі роботи будівництва стадіону розпочалися 15 травня 2008 року. Тоді було повністю знесено рештки конструкції попередньої арени. У 2009 році було обрано переможця тендеру на наступний етап будівництва стадіону. Найкращою була пропозиція фірм «Alpine Bau Deutschland AG», «Alpine Bau GmbH» i «Alpine Construction Polska Sp. z o.o.», «Hydrobudowa Polska SA» та «PBG SA».
Будівництво стадіону було завершено наприкінці 2011 року. На місці легендарного «Стадіону Десятиліття», який вважався найбільшим ринком Європи, було збудовано новий, величезний та сучасний стадіон імені Казімежа Гурського. Нова арена містить більше п’ятдесяти п’яти тисяч глядачів: це абсолютний рекорд у Польщі.
Урочисте відкриття нової арени відбулося 29 січня 2012 року. У цей день тисячі варшав‘ян та громадяни з різних куточків Польщі зібралися, щоб стати свідками цієї масштабної події. У цей день було запрошено низку відомих польських та іноземних гуртів. Під час самого Євро-2012 на стадіоні імені Казімежа Гурського відбувалось відкриття матчу та було проведено два групові, один чвертьфінал та один півфінал футболу.
Плани на майбутнє та роль стадіону в житті Польщі
Стадіон імені Казімежа Гурського буде частиною Національного спортивного центру. Для цього на території стадіону побудують олімпійський плавальний басейн, величезний аквапарк, готель та навіть конгрес-холл, збільшать парковку до дванадцяти тисяч автомобілів. Окрім цього, біля стадіону відновлено залізничну станцію «Стадіон», яка розташована неподалік від арени, а також відкрито нову станцію варшавського метро, яке з’єднує стадіон із центром міста. Такі рішення створюють комфорт для жителів та відвідувачів Варшави, а також збільшують спортивний потенціал Польщі у всьому світі. Стадіон імені Казімежа Гурського в Варшаві стане місцем найвизначніших подій та заходів у столиці, які залучатимуть та об’єднуватимуть мільйони людей.
Історія назви стадіону
Коли помер Папа Римський Іван Павло ІІ, очільники району Камьонек у Варшаві (саме там і відбувалося будівництво нового стадіону) виступили з пропозицією назвати майбутній стадіон на честь видатного Папи Римського – Івана Павла Великого.
Одночасно польська патріотично-ветеранська організація «Porozumienie Organizacji Kombatanckich i Niepodległościowych» у Кракові виступила зі своєю пропозицією щодо назви стадіону. Організація звернулась до міністра спорту з просьбою назвати Варшавський стадіон іменем Ришарда Сівєца – легендарного військового Армії Крайової та філософа, який у 1968 році на колишньому «Стадіоні Десятиліття» здійснив акт самоспалення. Свідками цієї події стали тисячі глядачів та партійники. Ришард Сівєц зробив це на знак протесту. Він виступав проти введення радянських військ у Чехословаччину, оскільки в цьому брала участь Польща. Чоловік вийшов у центр арени, підпалив себе зі словами «Протестую!» і нікому не дозволив погасити вогонь. На жаль, через отримані опіки він помер.
Ідею назвати стадіон на честь Івана Павла ІІ підтримала також група депутатів партії «Право і Справедливість». Ще через рік міністр спорту запропонував продати право на назву майбутнього стадіону будь-якій компанії.
Остаточне рішення було прийнято 28 червня 2012 року. Тоді польський Сейм оголосив назву Варшавського стадіону – на честь найвідомішого польського футболіста та тренера Казімежа Гурського.
Казімеж Гурський: найцікавіше з біографії
Чи знали ви, що Варшавський стадіон названий на честь видатного польського футболіста, тренера та функціонера? Казімеж Гурський вважається одним із найвидатніших спортсменів двадцятого століття. Найавторитетніший польський тижневик про футбол вибрав Казімежа Гурського найкращим польським тренером двадцятого століття.
Казімеж Гурський народився 2 березня 1921 року у Львові, виріс на Богданівці. У Львові майбутній футболіст навчався у чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (сучасний Львівський художній ліцей).
Ще юним Казімеж Гурський розпочав спортивну кар’єру. В Україні він почав виступати за найвідоміші львівські футбольні команди РКС, «Спартак» та «Динамо». У 1945 році Казімеж Гурський переїхав у Варшаву, де відразу вступив у футбольний клуб «Легія». Саме там він у 1953 році закінчив кар’єру футболіста.
Відразу після завершення футбольної кар’єри, Казімеж Гурський самостійно почав тренувати варшавський спортивний клуб «Маримонт». Згодом його запросили стати тренером відомої варшавської «Легії», яку Казімеж Гурський тренував двічі.
Популярність Казімежа Гурського у Варшаві стрімко зросла. Будучи тренером, його запрошувати працювати у рідні польські спортивні команди: «Люблінянка», «Гвардія», ЛКС «Лодзь» і не тільки. Казімеж Гурський також був тренером іноземних футбольних команд: «Касторія», «Етнікос», «Панатінаїкос» та «Олімпіакос». Із двома останніми командами Казімеж Гурський ставав чемпіоном Греції.
Із 1970 по 1976 роки Казімеж Гурський був головним тренером польської національної збірної футболу. Із нею він здобув золоті медалі на декількох Олімпійських іграх, які відбувались у Мюнхені, а також срібло на Чемпіонаті світу у ФРН та Олімпійських іграх у Монреалі. Усього Казімеж Гурський був очільником збірної у 73 матчах, у них команда здобула 45 перемог. Із 1991 по 1995 роки Казімеж Гурський був президентом Польського Футбольного союзу.
Казімеж Гурський помер у віці вісімдесяти п’яти років у Варшаві. Дотепер він вважається найвидатнішим польським футболістом усіх часів.
