Він відомий гравець варшавської команди “Полонія”, пише сайт iwarsaw.eu. Мова йде про видатного футболіста Владислава Щепаняка. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про його спортивну кар’єру.
Юність
Владислав Щепаняк народився у 1910 році у Варшаві. Його дитинство припало на останні роки царської неволі, а також на Першу світову війну. Коли Польща відновила свою незалежність, Владислав вже був зрілим юнаком і почав будувати свою карʼєру. Змалечку його цікавив спорт, а саме футбол. Взимку полюбляв кататись на ковзанах, зазвичай саморобних. Юнак відвідував парк Агрикола, де проводились матчі “Полонії”. Він спостерігав за тим як десятки його однолітків ганяли м’яча та уявляв себе на їхньому місці.
Владиславу довелось швидко подорослішати, адже у 13 років у нього помер батько. Він залишився єдиним чоловіком у сім’ї, тож повинен був допомагати мамі, зокрема фінансово. Попри усі труднощі, Щепаняку вдалось добре закінчити школу та продовжити займатись спортом.
Спортивна кар’єра
У 1926 році розпочалась футбольна кар’єра Владислава. Саме у цей рік він став гравцем варшавської команди “Полонія”. Вже через два роки хлопець дебютував на полі, взявши участь у матчі проти львівської команди “Чарні”. Владислав був неймовірно щасливий, що йому все-таки вдалось здійснити свою дитячу мрію.
У 1930 році Щепаняк став одним із найрезультативніших бомбардирів своєї команди, адже грав у нападі тривалий час. У цей рік на нього звернули увагу старші футбольні гравці, які вже на той час вважались справжніми професіоналами. Вони оцінили його талант і в результаті він отримав запрошення приєднатись до Національної збірної Польщі.
Загалом за статистикою футболіст грав за збірну Польщі 34 рази, натомість його родина дає інформацію про 37 матчів. Владислав був 18 разів капітаном команди і це високий результат, адже на той час цього було важко досягти. У цей період у Польщі була складна ситуація з футболом, адже розпочалась Друга світова війна та Варшавське повстання. Через це деякий час польські футболісти не мали змогу грати за свою країну.
Найбільшим своїм успіхом Щепаняк вважав виступ на Олімпійських іграх 1936 року. Саме тоді Польща була за крок від того, аби здобути бронзове місце. Також важливою подією у кар’єрі Владислава був матч проти Бразилії на чемпіонаті світу, який відбувся у 1938 році. На жаль, тоді польська команда програла з рахунком 5:6. Варшавський футболіст дуже пишався, що був причетний до цих двох подій. Сам футболіст вважав своїм найважливішим успіхом перемогу “Полонії” у чемпіонаті Польщі у 1946 році.
У 1947 році відбулась остання гра Щепаняка. Цей був матч проти Швеції. Після двадцяти років активної спортивної кар’єри Владислав прийняв рішення завершити її. Попри це, футбол він ніколи не полишав. Спершу колишній футболіст став тренером “Гвардії”, а згодом рідної “Полонії”. У 1952 році разом з ними Владислав виграв Кубок Польщі. Також Щепаняк протягом нетривалого часу тренував декілька клубів, що діяли на околицях Варшави. Більшу частину своєї тренерської кар’єри він присвятив вихованню молодих гравців команди “Czarnych Koszul”. У різний час, з кінця 1950-х до 1970-х років, був тренером юніорів.
Загалом Владислава Щепаняка неабияк поважали наступні покоління футболістів. Вони вважали його справжнім прикладом. Чимало юнаків рівнялись на нього. Він мав чимало прихильників. Варшавський футболіст помер у 1979 році внаслідок невдалої ампутації ноги. Усю свою спортивну кар’єру Владислав був вірний одній команді – “Полонії”. Тут почали займатися футболом і сини Щепаняка.